11/03/2020
Журнали засідання Священного Синоду від 11 березня 2020 року
11 березня в Патріаршій і Синодальній резиденції в
Даниловому монастирі в Москві Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил
очолив перше в 2020 році засідання Священного Синоду Руської Православної
Церкви.
Постійними членами Священного Синоду є: митрополит
Київський і всієї України Онуфрій; митрополит Крутицький і Коломенський
Ювеналій; митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир; митрополит
Астанайський і Казахстанський Олександр, глава митрополичого округу в
Республіці Казахстан; митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій, глава
Середньоазіатського митрополичого округу; митрополит Санкт-Петербурзький і
Ладозький Варсонофій; митрополит Мінський і Заславський Павло, Патріарший екзарх
всієї Білорусі; митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх
церковних зв’язків Московського Патріархату; митрополит Воскресенський
Діонісій, керуючий справами Московської Патріархії.
Для участі в літній сесії (березень-серпень) запрошені:
митрополит Іркутський і Ангарський Максиміліан; архієпископ Подільський Тихон;
єпископ Ахтубинський і Єнотаєвський Антоній; єпископ Уваровський і
Кірсановський Ігнатій; єпископ Нижньотагільський і Нев’янський Євген.
ЖУРНАЛ № 1
СЛУХАЛИ:
Повідомлення Святійшого Патріарха Московського і всієї
Русі Кирила про зустріч Предстоятелів і делегацій Помісних Православних Церков,
що відбулася в Аммані.
Довідка:
На запрошення Блаженнішого Патріарха Святого Граду Єрусалиму і всієї
Палестини Феофіла III Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв
участь у зустрічі Предстоятелів і делегацій Помісних Православних Церков, що
відбулася 26 лютого 2020 року в Аммані (Йорданія). Предстоятеля Руської
Православної Церкви супроводжували Блаженніший митрополит Київський і всієї
України Онуфрій, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Преосвященний
митрополит Волоколамський Іларіон та заступник голови Відділу зовнішніх
церковних зв’язків протоієрей Микола Балашов.
У зустрічі взяли участь також Предстоятелі Єрусалимської, Сербської
Православних Церков та Православної Церкви Чеських земель та Словаччини.
Румунська православна церква була представлена делегацією на чолі з
митрополитом Тирговіштським Ніфоном, Польська Православна Церква -делегацією на
чолі з архієпископом Люблінським і Холмським Авелем.
За підсумками зустрічі її учасниками був узгоджений прес-реліз.
Того ж дня Предстоятелі та делегації Помісних Церков зустрілися з Королем
Йорданії Абдаллою II ібн Хусейном аль-Хашимі.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Висловити задоволення, що відбулося братнім
обговоренням проблем, що хвилюють світове Православ’я.
2. Вважати корисним продовження загальноправославних
дискусій, відкритих для участі всіх загальновизнаних автокефальних Православних
Церков.
ЖУРНАЛ № 2
МАЛИ СУДЖЕННЯ про діяльність
Міжсоборної присутності.
Довідка:
Президія Міжсоборної присутності під головуванням Святійшого Патріарха
Московського і всієї Русі Кирила в засіданні від 30 січня 2020 року схвалила і
постановила направити на затвердження Священного Синоду: проект нової редакції
Положення про Міжсоборну присутність і пропозиції щодо порядку денного комісій
Міжсоборної присутності.
ПОСТАНОВЛИЛИ:
1. Затвердити нову редакцію Положення про Міжсоборну
присутність Руської Православної Церкви.
2. Затвердити оновлений Порядок денний комісій
Міжсоборної присутності.
ЖУРНАЛ № 3
СЛУХАЛИ:
Повідомлення Святійшого Патріарха Московського і всієї
Русі Кирила, голови XXVIII Міжнародних Різдвяних освітніх читань, про підсумки
читань «Велика Перемога: спадщина і спадкоємці» і VIII Різдвяних Парламентських
зустрічах.
Довідка:
З 26 по 29 січня 2020 року в Москві пройшли XXVIII міжнародні Різдвяні
освітні читання на тему «Велика Перемога: спадщина і спадкоємці». На форум
приїхали архієреї з більшості єпархій Руської Православної Церкви, представники
ближнього і далекого зарубіжжя. Учасники з більш ніж 170 вузів і наукових
інститутів Білорусі, Казахстану, Росії та інших країн виступили з доповідями на
читаннях. Вісімнадцять напрямків форуму об’єднали 156 заходів, а також понад 30
виставок ікон, фотографій, творчих робіт, видань. У читаннях взяли участь
близько 17 000 чоловік з країн канонічної території Руської Православної
Церкви, а також з Аргентини, Великобританії, Угорщини, Німеччини, Ізраїлю,
Йорданії, Куби, Польщі, Португалії, Сербії, Сирії, Сполучених Штатів Америки,
Франції, Швейцарії та Швеції.
Читання відкрилися 26 січня Божественною літургією в Храмі Христа
Спасителя, яку очолив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил з сонмом
архієреїв і духовенства. 27 січня 2020 року в Державному Кремлівському палаці
відбулося урочисте засідання читань під головуванням Предстоятеля Руської
Православної Церкви, який виступив з доповіддю по темі читань. Надійшли вітання
Президента Російської Федерації Володимира Володимировича Путіна, а також Голови
Уряду, голів палат Федеральних Зборів Російської Федерації, ряду інших високих
осіб.
28 січня в Раді Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації пройшли
VIII Різдвяні парламентські зустрічі. Урочисте засідання VIII Різдвяних
Парламентських зустрічей очолили Святіший Патріарх Московський і всієї Русі
Кирил і голова Ради Федерації В. І. Матвієнко. У рамках Різдвяних
Парламентських зустрічей були проведені круглі столи: «Духовно-моральне і
патріотичне виховання молоді у світлі Великої Перемоги», «Друга світова війна в
гуманітарному вимірі: досвід минулих років і сучасність» і «Суспільно-державне
партнерство в просуванні просвітницьких ініціатив, спрямованих на збереження
спадщини Великої Перемоги: роль засобів масової інформації».
Передуючий Міжнародним Різдвяним освітнім читанням регіональний етап
різдвяних читань пройшов з вересня по грудень 2019 року в більшості єпархій
Руської Православної Церкви, так само як і Всеросійський конкурс в області
педагогіки, виховання і роботи з дітьми та молоддю до 20 років «за моральний
подвиг вчителя» І Міжнародний конкурс дитячої творчості «Краса Божого світу».
Нагородження лауреатів цих конкурсів відбулося у дні Міжнародних Різдвяних
освітніх читань.
За підсумками роботи напрямів читань був підготовлений підсумковий
документ, що відображає основні висновки учасників.
На засіданні Вищої Церковної Ради 28 лютого 2020 року було запропоновано
провести XXIX міжнародні Різдвяні освітні читання в період з 24 по 27 січня
2021 року на тему: «Олександр Невський: Захід і Схід, історична пам’ять
народу».
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Схвалити підсумковий документ XXVIII Міжнародних
Різдвяних освітніх читань.
2. Провести XXIX міжнародні Різдвяні освітні читання в
період з 24 по 27 січня 2021 року на тему: «Олександр Невський: Захід і Схід,
історична пам’ять народу».
ЖУРНАЛ № 4
СЛУХАЛИ:
Повідомлення Святійшого Патріарха Московського і всієї
Русі Кирила про проведення об’єднаного засідання Міжрелігійної ради Росії і
християнського міжконфесійного консультативного комітету.
Довідка:
28 лютого 2020 року в готельному комплексі «Даниловський» в Москві на
запрошення і під головуванням Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі
Кирила відбулося об’єднане засідання Міжрелігійної ради Росії і християнського
міжконфесійного консультативного комітету.
У заході взяли участь представники Руської Православної Церкви,
представники релігійних громад, що входять до складу Міжрелігійної ради Росії
та Християнського міжконфесійного консультативного комітету.
За підсумками засідання було прийнято Комюніке, в якому учасники
об’єднаного засідання одноголосно підтримали пропозицію Святішого Патріарха
Московського і всієї Русі Кирила внести згадку Бога в текст оновленої
Конституції Росії. Крім того, учасники заходу визнали важливим закріплення в
Конституції уявлення про шлюб як союз чоловіка і жінки, а також норм,
спрямованих на захист традиційних сімейних цінностей, історії та культури
Росії, статусу російської мови, на підтримку співвітчизників, збереження
пам’яті захисників Вітчизни.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Із задоволенням відзначити факт проведення першого в історії об’єднаного
засідання Міжрелігійної ради Росії та Християнського міжконфесійного
консультативного комітету.
2. Всемірно підтримати пропозицію Святішого Патріарха Московського і всієї
Русі Кирила внести згадку Бога в текст оновленої Конституції Росії і висловити
подяку Предстоятелю Руської Православної Церкви за цю ініціативу.
3. Також висловити підтримку іншим пропозиціям, що містяться в Комюніке
об’єднаного засідання Міжрелігійної ради Росії і християнського міжконфесійного
консультативного комітету.
ЖУРНАЛ № 5
МАЛИ СУДЖЕННЯ про прийняття
заяви Священного Синоду у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції.
ПОСТАНОВИЛИ:
Прийняти заяву Священного Синоду у зв’язку з поширенням
коронавірусної інфекції.
ЖУРНАЛ № 6
СЛУХАЛИ:
Доповідь Преосвященного митрополита Ташкентського і
Узбекистанського Вікентія, голови Середньоазіатського митрополичого округу, про
засідання Синоду Середньоазіатського митрополичого округу.
Довідка:
Згідно зі статтею 9 глави XIII Статуту Руської Православної Церкви:
«Журнали Синоду митрополичого округу представляються Священному Синоду і
затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі».
ПОСТАНОВИЛИ:
Затвердити журнали Синоду Середньоазіатського
митрополичого округу від 16-17 грудня 2019 року (№№ 49-67).
ЖУРНАЛ № 7
МАЛИ СУДЖЕННЯ про
затвердження Змін до Статуту Архієпископії західноєвропейських парафій Руської
традиції.
Довідка:
Відповідно до Патріаршої і Синодальної грамоти про відновлення єдності
Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції з Руською
Православною Церквою:»Архієпископія має право вносити зміни і доповнення в
[свій] статут в передбаченому в ньому порядку, після узгодження цих змін і
доповнень з Патріархом Московським і всієї Русі і з подальшим їх затвердженням
Священним Синодом».
Єпархіальний архієрей Архієпископії митрополит Дубнинський Іоанн направив
Предстоятелю Руської Православної Церкви лист, в якому просить Священний Синод
затвердити зміни до Статуту Архієпископії, попередньо узгоджені зі Святішим
Патріархом і внесені надзвичайними загальними зборами Архієпископії 25 січня
2020 року.
ПОСТАНОВИЛИ:
Затвердити зміни в статуті Архієпископії
західноєвропейських парафій руської традиції, представлені єпархіальним
архієреєм Архієпископії Преосвященним митрополитом Дубнинським Іоанном.
ЖУРНАЛ № 8
СЛУХАЛИ:
Рапорт Преосвященного митрополита Калузького і
Борівського Климента про необхідність мати вікарного архієрея.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Вікарієм Калузької єпархії з титулом «Тарусський»
обрати ієромонаха Йосипа (Корольова), насельника Свято-Пафнутьєва Борівського
чоловічого монастиря Калузької єпархії.
2. Місце наречення і хіротонії ієромонаха Йосипа
(Королева) на єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на
благоусмотреніе Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.
– Про що і послати відповідний указ.
ЖУРНАЛ № 9
СЛУХАЛИ:
Рапорт Преосвященного митрополита Віленського і
Литовського Інокентія про необхідність мати вікарного архієрея.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Вікарієм Віленської єпархії з титулом «Тракайський»
обрати ігумена Амвросія (Федуковича), насельника Свято-Духова чоловічого
монастиря м. Вільнюса.
2. Місце наречення і хіротонії ігумена Амвросія
(Федуковича) на єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на
благоусмотреніе Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.
– Про що і послати відповідний указ.
ЖУРНАЛ № 10
СЛУХАЛИ:
Рапорт Преосвященного митрополита Ростовського і
Новочеркаського Меркурія про необхідність мати вікарного архієрея.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Вікарієм Ростовської єпархії з титулом «Таганрозький»
обрати ієромонаха Артемія (Кузьміна), клірика Ростовської єпархії.
2. Місце наречення і хіротонії ієромонаха Артемія
(Кузьміна) на єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на
благоусмотреніе Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.
– Про що і послати відповідний указ.
ЖУРНАЛ № 11
СЛУХАЛИ:
Прохання митрополита Корсунського і західноєвропейського
Антонія, Патріаршого екзарха Західної Європи, про призначення вікарного
єпископа в Корсунську єпархію.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Преосвященним Кафським, вікарієм Корсунської єпархії,
бути єпископу Великоустюзькому і Тотемському Олексію, зі звільненням його від
управління Великоустюзької єпархією.
2. Тимчасове управління Великоустюжською єпархією
доручити Преосвященному митрополиту Вологодському і Кирилівському Ігнатію.
– Про що і послати відповідні укази.
ЖУРНАЛ № 12
МАЛИ СУДЖЕННЯ про
затвердження обраних в Архієпископії західноєвропейських парафій руської
традиції кандидатів у вікарні архієреї Архієпископії.
Довідка:
Єпархіальний архієрей Архієпископії митрополит Дубнинська Іоанн направив
Предстоятелю Руської Православної Церкви лист, в якому просить Священний Синод
затвердити обрання Черговими загальними зборами Архієпископії, що відбулися 24
лютого 2020 року, вікарні архієреї Архієпископії двох кандидатів, раніше схвалених
Предстоятелем Руської Православної Церкви, настоятеля монастиря святого Силуана
архімандрита Симеона (Коссека) та настоятеля Свято-Троїцького приходу в Парижі
ігумена Єлисея (Жермена).
ПОСТАНОВИЛИ:
Затвердити обрання Загальними зборами Архієпископії
західноєвропейських парафій руської традиції наступних кліриків Архієпископії в
її вікарні архієреї:
архімандрита Симеона (Коссека), визначивши йому титул «Домодєдовський»,
ігумена Єлисея (Жермена), визначивши йому титул «Реутовський»,
– залишивши місце і час їх хіротонії на благоусмотреніе
Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі.
Про що послати відповідні укази.
ЖУРНАЛ № 13
МАЛИ
СУДЖЕННЯ про стан справ у
Віденсько-Австрійській єпархії.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Преосвященного митрополита Віденського і Австрійського
Іоанна почислити на спокій.
2. Місцем перебування Преосвященного митрополита Іоанна
на спокої визначивши місто Москву.
3. Тимчасове управління Віденсько-Австрійською єпархією
доручити Преосвященному Олексію, єпископу Кафському, вікарію Корсунської єпархії.
– Про що і послати відповідні укази.
ЖУРНАЛ № 14
МАЛИ
СУДЖЕННЯ про стан справ в
Аргентинській єпархії.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Преосвященного митрополита Аргентинського і
Південноамериканського Ігнатія почислити на спокій.
2. Місцем перебування Преосвященного митрополита Ігнатія
на спокої визначити місто Москву.
3. Преосвященним Аргентинським і Південноамериканським
бути єпископу Алапаєвському і Ірбітському Леоніду.
4. Тимчасове управління Алапаївською єпархією доручити
Преосвященному митрополиту Єкатеринбурзькому і Верхотурському Кирилу.
– Про що і послати відповідні укази.
ЖУРНАЛ № 15
СЛУХАЛИ:
Прохання Преосвященного єпископа Городецького і Ветлужського
Августина про почислення його на спокій у зв’язку з досягненням 75-річчя.
Довідка:
Згідно з пунктом 26 глави ХV Статуту Руської Православної Церкви: «після
досягнення 75-річного віку архієрей подає на ім’я Патріарха Московського і
всієї Русі прохання про відхід на спокій. Питання про час задоволення такого
прохання вирішується Священним Синодом»
ПОСТАНОВИЛИ:
Благословити Преосвященному єпископу Городецькому і
Ветлужському Августину продовжити управління Городоцькою єпархією.
ЖУРНАЛ № 16
СЛУХАЛИ:
Рапорт Преосвященного єпископа Троїцького Панкратія,
голови Синодальної комісії з канонізації святих, щодо клопотання Преосвященного
митрополита Вятського і Слобідського Марка включити ім’я протоієрея Миколая
Флорова в Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської.
Довідка:
Архієрейський Ювілейний Собор 2000 року визначив: «У післясоборний час
поіменне включення до складу вже прославленого Собору новомучеників і
сповідників Руських здійснювати з благословення Святішого Патріарха і
Священного Синоду, на підставі попередніх досліджень, проведених Синодальною
комісією з канонізації святих» (пункт 14 Діяння про Соборне прославлення
Новомучеників і сповідників Руських).
Протоієрей Миколай Семенович Флоров народився 10 жовтня 1870 року в селі
Пушейське Слобідського повіту В’ятської губернії в родині священика Симеона
Флорова.
Після закінчення у 1894 році В’ятської духовної семінарії був призначений
учителем у церковно-парафіяльну школу села Юми Котельницького повіту.
Після одруження в 1895 році Миколай Флоров був висвячений в сан диякона, а
потім і священика. Несучи своє служіння в різних селах Вятської губернії,
священик Миколай активно займався просвітою народу: трудився законовчителем в
училищах за місцем служіння; склав церковно-парафіяльний літопис Вознесенської
церкви села Гостево, яка удостоїлася високої оцінки В’ятського історика
Верещагіна; проводив народні читання про Святу Землю; багаторазово публікувався
в «В’ятських єпархіальних відомостях»; очолював церковно-парафіяльні школи.
У роки Великої війни священик Миколай багато писав про руських героїв,
загиблих на фронтах, служив молебні, говорив проповіді, в яких закликав до
милосердя, до допомоги постраждалим, пораненим, покаліченим воїнам. У 1914-1915
роках отець Миколай плідно співпрацював з деякими загальноросійськими духовними
виданнями, насамперед із щомісячним виданням «Пастир-проповідник». За ці роки
ним було написано і опубліковано понад 120 проповідей, промов і слів, які
свідчать про його особливу увагу до доль простих людей.
У травні 1918 року священик Миколай був тимчасово визначений до
Вознесенського храму села Гостево. У липні 1918 року в місті Котельничі в
якості заручників були взяті представники духовенства, серед яких — священик
Миколай Флоров. За його словами, він був звільнений завдяки клопотанню
червоноармійця – сина священика Івана Тепляшина.
Відомість Вознесенської церкви села Гостева за 1921 рік свідчить про те, що
священик Миколай Флоров активно керував своєю парафією, був головою
церковно-парафіяльної ради. Його рукою записано, що в 1921 році рада дбала про
релігійно-моральну освіту парафії і навчання дітей Закону Божого і церковного
співу в будівлі храму.
У 1923 році отець Миколай Флоров був обраний на посаду благочинного першого
Котельницького округу. У лютому 1924 року він виступив на обновленському
єпархіальному з’їзді у В’ятці з критикою обновленського руху. У ці роки він був
зведений в сан протоієрея.
У 1929 році протоієрей Миколай призначений настоятелем Благовіщенського
храму в сусіднє село Окатьєво. Клірик цього ж храму протоієрей Олександр
Валізанов повідомляв до Єпархіальної ради: «Ми, пастирі, зокрема, о. М. Флоров,
обірвалися до неможливості. Особливо о. Миколай ходить позитивно в рубищі,
якого не одягають навіть окатьєвські жебраки, і одягнутися і взутися в теплий
одяг нема на що». При цьому сам отець Миколай писав дружині, що живе спокійно,
читає святителя Феофана, пише духовну музику.
Після закриття в тому ж році храму в селі Окатьєво протоієрей Миколай
ненадовго повернувся в село Гостево, де піддався експропріації всього майна,
включаючи будинок.
Незабаром протоієрей Микола Флоров був запрошений на службу в село Кобра,
де протягом двох років перед цим були заарештовані чотири священики і диякон.
Розуміючи, що його, ймовірно, чекає арешт, протоієрей Миколай, тим не менш,
приїхав служити в село Кобру.
У жовтні 1932 року протоієрей Миколай Флоров був заарештований. Майже за
рік до арешту він зробив на зошитовому листочку запис олівцем: «Залишаюся серед
християн назавжди. 1931 р. 28 жовтня»
З ув’язнення волі протоієрей Миколай писав архієпископу Євгенію (Зернову):
«В провину мені поставили “реєстрацію парафії”. Я виконав пастирський
обов’язок, відкрив громаду і здійснював богослужіння. Гадаю, я наслідував
апостольські ревнощі і томлюсь в Ім’я Христове» Протоієрей Миколай був
засуджений на три роки висилки в Північний край. Але будучи важко хворим, він
був звільнений з ув’язнення у зв’язку з переповненістю в’язниць в ледь живому
стані 3 липня 1933 року. Того ж дня він відійшов до Господа.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Включити ім’я протоієрея Миколая Флорова в поіменний
список Собору новомучеників і сповідників Церкви Руської.
2. Пам’ять священносповідника Миколая Флорова здійснювати
20 червня / 3 липня в день його кончини.
3. Чесні останки священносповідника Миколая Флорова, в
разі їх обрітення, вважати святими мощами і віддавати їм достодолжне шанування.
4. Писати новопрославленому святому ікони для поклоніння,
згідно з визначенням VII Вселенського Собору.
ЖУРНАЛ № 17
СЛУХАЛИ:
Рапорт Преосвященного єпископа Троїцького Панкратія,
голови Синодальної комісії з канонізації святих, про включення в Собор
новомучеників і сповідників Церкви Руської імен кількох святих, шанованих в Руській
зарубіжній Церкві.
Довідка:
Архієрейський Ювілейний Собор 2000 року визначив: «У післясоборний час
поіменне включення до складу вже прославленого Собору новомучеників і
сповідників Руських здійснювати з благословення Святішого Патріарха і
Священного Синоду, на підставі попередніх досліджень, проведених Синодальною комісією
з канонізації святих» (Діяння про Соборне прославлення новомучеників і
сповідників Руських, пункт 14).
Освячений Архієрейський Собор 2008 року доручив Священному Синоду з
належного розгляду «прийняти рішення з питання, пов’язаного з прославлянням
святих Руською Православною Церквою закордоном, канонізованих в період поділу»
(визначення по доповіді голови Синодальної комісії з канонізації святих).
На Архієрейському Соборі 2016 року було прийнято рішення про
загальноцерковне прославляння ряду святих, раніше канонізованих Руською Зарубіжною
Церквою.
Вивчивши за минулий період життєпису ряду подвижників благочестя епохи
гонінь на Руську Православну Церкву в ХХ столітті, Синодальна комісія з
канонізації святих у згоді з заснованої з благословення Святішого Патріарха
Московського і всієї Русі Кирила робочою групою з вирішення питань розбіжності
в місяцесловах Руської Православної Церкви і Руської Зарубіжної Церкви прийняла
рішення представити Священному Синоду пропозицію про включення в Собор
новомучеників і сповідників Церкви Руської імена декількох святих, шанованих в
Руській Зарубіжній Церкві: священномучеників Максима (Жижиленко), єпископа
Серпуховського (†1931); Сергія (Дружиніна), єпископа Нарвського (†1937); Костянтина
Жданова (†1919), Миколая Околовича (†1934), Миколая Прозорова (†1930), Сергія
Тихомирова (†1930), пресвітерів; насельників Раїфської Богородицької пустелі
преподобномучеників ієромонахів Антонія (Чиркова), Варлаама (Похилюка), Іова
(Протопопова), Йосипа (Гаврилова), Сергія (Гуськова) і послушника Петра
Тупіцина (†1930).
Священномученики Костянтин Жданов і Миколай Околович, пресвітери, раніше
також прославлені як місцевошановані святі в Білоруському Екзархаті.
Преподобномученики Раїфські прославлені як місцевошановні святі в
Казанській єпархії.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Включити в Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської
імена наступних святих, шанованих в Руській зарубіжній Церкві:
священномученика Максима (Жижиленка), єпископа
Серпуховського (пам’ять 22 травня / 4 червня);
священномученика Сергія (Дружиніна), єпископа Нарвського
(пам’ять 4/17 вересня);
священномученика Костянтина Жданова, пресвітера (пам’ять
16/29 квітня);
священномученика Миколая Околовича, пресвітера (пам’ять
17/30 серпня);
священномученика Миколая Прозорова, пресвітера (пам’ять
8/21 серпня);
священномученика Сергія Тихомирова, пресвітера (пам’ять
8/21 серпня);
преподобномучеників Раїфських – ієромонахів Антонія( Чиркова),
Варлаама (Похилюка), Іова (Протопопова), Йосипа (Гаврилова), Сергія (Гуськова)
і послушника Петра Тупіцина (пам’ять 14/27 січня).
2. Чесні останки мучеників, в разі їх набуття, вважати
святими мощами і віддавати їм достодолжне шанування.
3. Писати новопрославленим святим ікони для поклоніння,
згідно з визначенням VII Вселенського Собору.
ЖУРНАЛ № 18
СЛУХАЛИ:
Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського
Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про поїздки до Ізраїлю,
Італії та Сербії, що відбулися.
Довідка:
C 22 по 23 січня 2020 року з благословення Святішого Патріарха Московського
і всієї Русі Кирила митрополит Волоколамський Іларіон відвідав Ізраїль. В ході
візиту відбулася зустріч з Блаженнішим Патріархом Єрусалимським Феофілом III,
на якій обговорювалося широке коло питань, що становлять взаємний інтерес.
В ході поїздки митрополит Іларіон і архієпископ Мадавський Арістовул
(Єрусалимський Патріархат) звершили Божественну літургію в храмі Воскресіння
Христового в Єрусалимі.
23 січня голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків взяв участь у V
Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту на тему «Пам’ятати про Голокост: боротися
з антисемітизмом», який відбувся в Меморіальному комплексі «Яд Вашем» в
Єрусалимі. Учасникам форуму, якими стали глави і високопоставлені представники
47 держав світу, було направлено вітання Святішого Патріарха Московського і
всієї Русі Кирила. На заході виступив Президент Росії Володимир Володимирович
Путін.
Того ж дня митрополит Іларіон взяв участь у зустрічі Президента Росії з
матір’ю засудженої ізраїльтянки Наами Іссахар, а також у церемонії відкриття
монумента «Свічка пам’яті» на честь героїзму захисників і жителів блокадного
Ленінграда в Єрусалимському парку Ган-Сакер.
З 11 по 13 лютого з благословення Святішого Патріарха Московського і всієї
Русі Кирила митрополит Волоколамський Іларіон відвідав Рим і Ватикан для участі
в заходах з нагоди четвертої річниці зустрічі Папи Франциска і Патріарха Кирила
в Гавані.
11 лютого голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків зустрівся з головою
Папської ради зі сприяння християнській єдності кардиналом К. Кохом. Відбувся
обмін думками про взаємодію між Московським Патріархатом і Римо-Католицькою
Церквою, а також про православно-католицький богословський діалог.
12 лютого в Папській Раді зі сприяння християнській єдності пройшло щорічне
засідання Спільної робочої групи зі співробітництва між Руською Православною
Церквою і Святим Престолом. Були підведені підсумки праць робочої групи за
минулий період і прийняті до реалізації нові спільні проекти в культурній і
соціальній сферах на 2020-2021 роки.
Того ж дня в Папському університеті імені Фоми Аквінського в Римі відбулася
конференція «Святі — знамення і насіння єдності», присвячена четвертій річниці
Гаванської зустрічі. Конференція відкрилася вітаннями голови Папської Ради зі
сприяння християнській єдності кардинала К. Коха та голови Відділу зовнішніх
церковних зв’язків митрополита Волоколамського Іларіона. Потім були заслухані
доповіді православних і католицьких учасників.
Увечері в римському кафедральному соборі святого Іоанна Латеранського
відбувся святковий концерт духовної музики у виконанні Московського
Синодального хору і хору Папської Сикстинської капели.
13 лютого в Апостольському палаці у Ватикані митрополит Волоколамський
Іларіон зустрівся з Папою Римським Франциском. В ході бесіди обговорювався
розвиток двосторонніх відносин між Московським Патріархатом і Римо-Католицькою
Церквою. Особливу увагу було приділено співпраці в гуманітарній сфері, зокрема,
допомоги населенню Сирії, постраждалому під час війни.
З 17 по 18 лютого митрополит Волоколамський Іларіон відвідав Белград, де
зустрівся зі Святішим Патріархом Сербським Іринеєм і ієрархами Сербської
Православної Церкви, ознайомився з ходом робіт з оздоблення собору святителя
Сави на Врачаре, взяв участь у презентації сербського перекладу своєї книги «У
що вірять православні християни» і виступив з лекцією перед студентами і
викладачами православного богословського факультету Белградського університету.
ПОСТАНОВИЛИ:
Доповідь взяти до відома.
ЖУРНАЛ № 19
СЛУХАЛИ:
Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського
Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про зміну у складі
Комісії з діалогу між Руською Православною Церквою та Ефіопською Церквою.
Довідка:
Комісія з діалогу між Руською Православною Церквою та
Ефіопською Церквою заснована рішенням Священного Синоду від 14 липня 2018 року
(журнал № 58). Перше засідання Комісії відбулося з 21 по 25 Січня 2019 року в
Аддіс-Абебі.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Звільнити митрополита Віденського і Австрійського
Іоанна від співголови в Комісії з діалогу між Руською Православною Церквою і
Ефіопською Церквою.
2. Співголовою комісії з діалогу між Руською Православною
Церквою і Ефіопською Церквою призначити архієпископа Владикавказького і Аланського
Леоніда, заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків.
ЖУРНАЛ № 20
СЛУХАЛИ:
Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського
Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про минуле засідання
Робочої групи з координації двосторонніх відносин між Руською Православною
Церквою і Маланкарською Церквою.
Довідка:
З 3 по 7 лютого 2020 року в місті Коттаям (Індія) пройшло перше засідання
Робочої групи з координації двосторонніх відносин між Руською Православною
Церквою і Маланкарською Церквою.
Делегацію Московського Патріархату очолив Преосвященний архієпископ
Владикавказький і Аланський Леонід, заступник голови Відділу зовнішніх
церковних зв’язків. До її складу також увійшли: секретар відділу зовнішніх
церковних зв’язків з міжхристиянських відносин ієромонах Стефан (Ігумнов);
виконавчий секретар Комісії з регулювання студентського обміну диякон Димитрій
Сєров; аспірант Загальноцерковної аспірантури і докторантури імені святих
рівноапостольних Кирила і Мефодія Р.А. Ахматханов. З боку Маланкарської Церкви
в робочу групу входять: митрополит Захарія Мар Ніколовос, голова Відділу
зовнішніх церковних зв’язків Маланкарської Церкви; секретар відділу зовнішніх
церковних зв’язків Маланкарської Церкви священик Абрахам Томас; керівник служби
протоколу священик Асвін Зефрін Фернандес; член Церковної Ради Маланкарської
Церкви Д. Метью.
Домовленість про створення робочої групи була досягнута Святішим Патріархом
Московським і всієї Русі Кирилом і Святішим Католикосом Василем Марією Павлом
II в ході візиту Предстоятеля Маланкарської Церкви в Росію 31 Серпня — 5
вересня 2019 року.
29 жовтня 2019 року склад робочої групи був затверджений Священним Синодом
Руської Православної Церкви (журнал № 137), в листопаді того ж року відповідне
рішення прийняв Синод Маланкарської Церкви.
В ході засідання робоча група визначила актуальні на найближчий період
напрямки роботи: співробітництво в академічній, гуманітарній, інформаційній та
культурній сферах, в галузі церковного соціального служіння, а також вивчення
традицій руського чернецтва. За підсумками було прийнято спільне комюніке.
Наступне засідання Робочої групи відбудеться в 2021 році в межах Руської
Православної Церкви.
ПОСТАНОВИЛИ:
Доповідь взяти до відома.
ЖУРНАЛ № 21
СЛУХАЛИ:
Рапорт Преосвященного митрополита Петрозаводського і
Карельського Костянтина, голови Синодальної богослужбової комісії, про розгляд
Синодальної богослужбової комісією ряду тропарів і кондаків.
ПОСТАНОВИЛИ:
Затвердити:
- тропар
і кондак священномученику Василю Максимову, пресвітеру Кабановському;
- тропар
і кондак священномученику Іоанну Смирнову, пресвітеру;
- тропар
і кондак священномученику Сергію Кудрявцеву, пресвітеру Аніскінському;
- тропар
і кондак преподобномучениці Дарії (Зайцевій);
- тропар
і кондак мученику Іоанну Попову.
ЖУРНАЛ № 22
СЛУХАЛИ:
Рапорт Преосвященного митрополита Калузького і
Боровського Климента, голови Видавничої Ради Руської Православної Церкви, про
подання на затвердження Священного Синоду тексту акафіста святому
рівноапостольному Миколаю, архієпископу японському.
ПОСТАНОВИЛИ:
Схвалити з поправками для вживання за богослужінням і в
домашній молитві запропонований текст акафіста святому рівноапостольному
Миколаю, архієпископу Японському.
ЖУРНАЛ № 23
СЛУХАЛИ:
Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського
Іларіона, голови Міжвідомчої координаційної групи з викладання теології у ВНЗ,
Про затвердження Положення про Міжвідомчу координаційну групу та про оновлення
її складу.
Довідка:
Міжвідомча група створена рішенням Священного Синоду Руської Православної
Церкви (журнал № 114 від 26.12.2012). Чинний склад затверджено рішенням
Священного Синоду (журнал № 94 від 15.10.2018). Вища Церковна Рада в засіданні
від 28 лютого 2020 року схвалила і направила на затвердження Священного Синоду
проект Положення про Міжвідомчу координаційну групу з викладання теології у
вузах.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Затвердити Положення про Міжвідомчу координаційну
групу з викладання теології у ВНЗ.
2. Затвердити наступний склад Міжвідомчої координаційної
групи з викладання теології у ВНЗ:
- митрополит
Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків, ректор
Загальноцерковної аспірантури та докторантури імені святих рівноапостольних
Кирила і Мефодія — голова;
- митрополит
Ростовський і Новочеркаський Меркурій, голова Синодального відділу релігійної
освіти і катехизації;
- архієпископ
Верейський Амвросій, ректор Стрітенської духовної семінарії;
- єпископ
Звенигородський Питирим, ректор Московської духовної академії;
- єпископ
Петергофський Силуан, ректор Санкт-Петербурзької духовної академії;
- єпископ
Істринський Серафим, голова Синодального відділу у справах молоді;
- протоієрей
Максим Козлов, голова Навчального комітету Роуської Православної Церкви;
- архімандрит
Сергій (Акімов), ректор Мінської духовної академії;
- протоієрей
Володимир Воробйов, ректор Православного Свято-Тихонівського гуманітарного
університету;
- протоієрей
Михайло Вахрушев, перший заступник голови Навчального комітету Руської
Православної Церкви;
- Легойда
Володимир Романович, голова Синодального відділу по взаєминах Церкви з
суспільством і ЗМІ;
- Шмонін
Дмитро Вікторович, проректор з наукової роботи Загальноцерковної аспірантури та
докторантури, голова Експертної ради з теології ВАК при Міносвіти Росії — секретар.
ЖУРНАЛ № 24
СЛУХАЛИ:
Рапорт Преосвященного митрополита Ростовського і
Новочеркаського Меркурія, голови Синодального відділу релігійної освіти і
катехизації, про призначення йому заступника.
ПОСТАНОВИЛИ:
Призначити на посаду заступника голови Синодального
відділу релігійної освіти і катехізації Преосвященного єпископа Нижньотагільського
і Нев’янського Євгенія.
– Про що і послати відповідний указ.
ЖУРНАЛ № 25
СЛУХАЛИ:
Прохання Преосвященних архієпископа
Південно-Сахалінського і Курильського Аксія і єпископа Козельського і
Людиновського Никити про затвердження їх священноархімандритами особливо
значущих обителей Південно-Сахалінської і Козельської єпархій.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Затвердити Преосвященного архієпископа
Південно-Сахалінського і Курильського Аксія священноархімандритом Покровського
чоловічого монастиря міста Корсакова Сахалінської області.
2. Затвердити Преосвященного єпископа Козельського і
Людинівського Никиту священноархімандритом чоловічого монастиря Спаса
Нерукотворного пустель села Кликове Козельського району Калузької області.
ЖУРНАЛ № 26
СЛУХАЛИ:
Рапорт Преосвященного архієпископа Каширського Феогноста,
голови Синодального відділу по монастирях і чернецтву, щодо надійшли прохань
єпархіальних Преосвященних про відкриття і перетворення монастирів, а також про
призначення на посади ігуменів і ігуменів.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита
Самарського і Новокуйбишевського Сергія призначити на посаду ігумена
Воскресенського чоловічого монастиря міста Самари ієромонаха Серафима
(Астапенко).
2. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита
Курганського і Білозерського Данила призначити на посаду намісника Казанського
Чимеєвського чоловічого монастиря села Чимеєво Білозерського району Курганської
області ієромонаха Варнаву (Вауліна).
3. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита
Мурманського і Мончегорського Митрофана відкрити Свято-Троїцький Феодоритів
Кольський чоловічий монастир міста Мурманська і призначити на посаду ігумена
цього монастиря ієромонаха Трифона (Михайлівського).
4. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Копальні
і Темниковського Климента перетворити чоловічий монастир в честь ікони Божої
Матері «Живоносне Джерело» села Журавкино Зубово-Полянського району Республіки
Мордовія в подвір’ї Свято-Варсонофієвського жіночого монастиря села Покровські
Селищи Зубово-Полянського муніципального району Республіки Мордовія.
5. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Салаватського
і Кумертауського Миколая відкрити в ім’я блаженної Варвари Скворчихинської
Свято-Варваринський жіночий монастир села Скворчиха Ішимбайського району
Республіки Башкортостан і призначити на посаду ігумені цього монастиря черницю Віру
(Іонову).
6. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа
Великолукського і Невельського Сергія призначити на посаду ігумена Успенського
Святогірського чоловічого монастиря п.г.т. Пушкінські гори Пушкіногорського
району Псковської області ієромонаха Василія (Буркова).
ЖУРНАЛ № 27
СЛУХАЛИ:
Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї
Русі Кирила про стан справ в Горненському жіночому монастирі в м. Єрусалимі
(Ізраїль).
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Звільнити ігуменю Георгію (Щукіну) від обов’язків
настоятельки Горненського жіночого монастиря в м. Єрусалимі за станом здоров’я,
з висловленням подяки за багаторічні старанні і ревні праці по созіданію
чернечого життя в зазначеній обителі;
2. Ігумені Георгії відтепер бути Почесною настоятелькою
Горненського монастиря;
3. Настоятелькою Горненського жіночого монастиря в м.
Єрусалимі призначити черницю Катерину (Чернишову), благочинну Свято-Троїцького
Серафимо-Дивєєвського жіночого монастиря.
– Про що і послати відповідні укази.
ЖУРНАЛ № 28
СЛУХАЛИ:
Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї
Русі Кирила про єпархії і парафії за кордоном.
ПОСТАНОВИЛИ:
Берлінсько-Германська єпархія
Ієрея Максима Юдакова, клірика міської частини
Московської єпархії, направити в розпорядження керуючого Берлінсько-Германською
єпархією архієпископа Подільського Тихона.
ЖУРНАЛ № 29
СЛУХАЛИ:
Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського
Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про звернення, що
надійшли, щодо переходу кількох кліриків в інші Помісні Православні Церкви.
Довідка:
У засіданні Священного Синоду 17-19 липня 2006 року
постановлено, що перехід клірика в іншу канонічну юрисдикцію здійснюється за
поданням єпархіального архієрея при схваленні Священним Синодом і на підставі
відпускної грамоти Святішого Патріарха (журнал № 53).
Головний секретар Священного Синоду Єрусалимського
Патріархату архієпископ Константійський Аристарх звернувся до єпископа
Єдинецького і Бричанського Никодима з проханням благословити переведення
клірика Єдинецької єпархії ієрея Михайла Берковича в юрисдикцію Єрусалимського
Патріархату. Єпископ Єдинецький і Бричанський Никодим в рапорті на ім’я Святішого
Патріарха Московського і всієї Русі Кирила виявив згоду на задоволення даного
прохання.
Преосвященний митрополит Керкірський, Паксійський і
Діапонтійських островів Нектарій (Елладська Православна Церква) у зверненні на
ім’я Преосвященного митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Варсонофія
просить благословити перехід заштатного клірика Санкт-Петербурзької єпархії
протоієрея Антонія Вітвицького в клір Керкірської митрополії Елладської
Православної Церкви. Митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Варсонофій не
заперечує проти переходу згаданого клірика в клір Керкірської митрополії
Елладської Православної Церкви. Відповідно до заяви Священного Синоду від 17
жовтня 2019 року (журнал № 125) Руська Православна Церква зберігає молитовне
спілкування, канонічний і євхаристійний зв’язок з тими ієрархами Елладської
Православної Церкви, хто не заплямує себе співслужінням з розкольницькими
лже-ієрархами.
Ієрарх Польської Православної Церкви єпископ Лодзинський
і Познанський Афанасій звернувся до митрополита Вологодського і Кирилівського
Ігнатія з проханням благословити переведення в штат Лодзинської єпархії
Польської Православної Церкви клірика Вологодської єпархії ієрея Олексія
Лисенкова. Митрополит Вологодський і Кирилівський Ігнатій у зверненні на ім’я
Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила виявив згоду на
задоволення даного прохання.
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Благословити ієрію Михайлу Берковичу, клірику
Єдинецької єпархії, перехід в клір Єрусалимського Патріархату і направити
Блаженнішому Патріарху Єрусалимському Феофілу відпускну грамоту згаданого
священнослужителя.
2. Благословити протоієрею Антонію Вітвицькому,
заштатному клірику Санкт-Петербурзької єпархії, перехід в клір Керкірської
митрополії Елладської Православної Церкви і направити Преосвященному
митрополиту Керкірському, Паксійському і Діапонтійських островів Нектарію
відпускну грамоту згаданого священнослужителя.
3. Благословити ієрію Олексію Лисенкову, клірику
Вологодської єпархії, перехід в клір Польської Православної Церкви і направити
Блаженнішому Митрополиту Варшавському і всієї Польщі Саві відпускну грамоту
згаданого священнослужителя.
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі
Патріарх.ua
