Архієрейський Собор Руської Православної Церкви 2013 р.

Позиція Руської Православної Церкви з актуальних проблем екології

Документ прийнятий Архієрейським Собором Руської Православної Церкви 4 лютого 2013 року.

***

Освячений Архієрейський Собор Руської Православної Церкви

(2-5 лютого 2013 року)

Позиція Російської Православної Церкви з актуальних проблем екології

Все людство несе відповідальність за стан природи – творіння Божого. Виснаження ресурсів та забруднення навколишнього середовища на тлі зростання населення планети з особливою гостротою ставлять питання про солідарні зусилля усіх народів для збереження різноманіття життя, про дбайливе використання природних ресурсів та запобігання екологічних катастроф, спровокованих людською діяльністю.

Гріхопадіння прабатьків спричинило за собою спотворення первозданної природи. Священне Писання свідчить про це: «Тварь скорилася суєті не добровільно, але через того, хто скорив її» (Рим. 8:20). Забруднення і руйнування природи – прямий наслідок людського гріха, його зриме втілення. Різноманітні прояви гріховного ставлення до природи характерні для сучасного «суспільства споживання», що ставить головною метою одержання прибутку. Єдина можливість відновити здоров’я природи полягає в духовному відродженні особистості і суспільства, в справді християнському, аскетичному відношенні людини до власних потреб, приборкання пристрастей, послідовному самообмеженні.

Головні положення позиції Руської Православної Церкви з проблем збереження живої природи і навколишнього середовища містяться в Основах соціальної концепції (розділ XIII, «Церква і проблеми екології») і Основах вчення про гідність, свободу і права людини (розділ III.5).

Керуючись заповіддю Божою про зберігання тварного світу (Бут. 2:15) і піклуючись про духовне та фізичне здоров’я людини, Руська Православна Церква вважає своїм обов’язком і далі брати участь в обговоренні питань екології, а також трудитися на цьому терені у співпраці з усіма, хто заклопотаний станом навколишнього середовища, думаючи про збереження здоров’я і нормального життя людей.

1. Богословське осмислення питань екології

Руська Православна Церква, сповідаючи біблійне вчення про відносини людини і створеного світу, готова вносити свій внесок в осмислення світоглядних підстав екологічних досліджень та екологічної діяльності.

Церква свідчить про єдність створеного Богом світу і пропонує цілісну картину людського буття. Ця думка підкреслює відмінність теоцентричного світогляду від позиції гуманістичного антропоцентризму, що розглядає навколишнє середовище як джерело «егоїстичного і безвідповідального споживання» (Основи соціальної концепції Руської Православної Церкви, XIII.4) і від язичницького обожнення природи, що з’єднується зі спробами підняти її над людиною, оголосити її самодостатньою, а людські зусилля по її перетворенню – непотрібними.

Слово Боже навчає, що навколишній світ є домом, який створив Господь і в якому Він поселив людину (Бут. 1:28). Тому людина є домоправителем створеного світу і покликана поклонятися не природі, а єдиному Творцю (Рим. 1:25). Добре і побожне ставлення людини до природи ґрунтується на глибокому усвідомленні того, що Бог створив світ і все живе в ньому гарним (Бут. 1:8-25). Разом зі святим пророком Давидом кожна людина може вигукнути: «потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм: я захоплююся ділами рук Твоїх» (Пс. 91:5).

У світлі Святого Письма екологічна діяльність розуміється як заповідане Господом поводження людини з створеним світом. Бог благословив людині користуватися матеріальними благами для підтримки її тілесного життя (Бут. 1:29). Книга Буття також свідчить, що Господь відкрив людині можливість пізнавати і вивчати творіння, так як володіти і панувати над ним (Бут. 1:28) відповідно до задуму Божого неможливо без знання законів природи. Особливе значення для правильного розуміння місця людини у Всесвіті має біблійне вчення про панування людини над створеним Богом світом, яке має бути згідним Всеблагій творчості Творця Всесвіту, бо людина створена за образом Божим. Преподобний авва Дорофей пише: «Будемо все зберігати совість нашу в усьому: у ставленні до Бога, до ближнього і до речей». Люди покликані до творчої участі в бутті творіння, його захисті і збереженню: «Узяв Господь Бог людину, [яку створив] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його і зберігати його» (Бут. 2:15).

Одним з наслідків гріхопадіння перших людей стало порушення боговстановленних відносин між ними і природою. Людина стала керуватися насамперед егоїстичними і споживчими мотивами. Тому екологічна діяльність не досягне бажаних результатів, якщо люди не будуть прагнути подолати своє відчуження від Бога і жити за Його заповідями.

Враховуючи важливість питань екології, необхідно розвивати у вищих церковних навчальних закладах богословські дослідження про взаємозв’язки людини і створеного світу, а також розглядати екологічну тематику на церковних науково-практичних форумах. Слід вести богословське обговорення проблем екології з братніми Помісними Православними Церквами, а також обмінюватися досвідом в цій області в міжхристиянському та міжрелігійному діалогах. Звертаючись до екологічних питань, Церква зіставляє богословське вчення з сучасними науковими даними про світ, враховує підходи наукових дисциплін екологічного профілю і громадську думку.

2. Літургійне життя Церкви і екологія

Церква закликає благодать Святого Духа не тільки на людину, але і на весь навколишній світ. Божественна Євхаристія освячує тварний космос. Плоди землі і творіння рук людських – хліб і вино – дією Святого Духа прелагаються в Тіло і Кров Христові, освячуючи вірних. Освячення водної стихії, звершене на Богоявлення, відкриває нову перспективу для матеріального буття: освячена вода стає святою водою, «приводить в життя вічне». Церква завжди відгукувалася молитвою і працею на події, що вимагали взаємодії людини і природи, і на ситуації, в яких природні стихії ставали для людини ворожими. Церква щодня молиться про «поліття, за врожай плодів земних», відбуваються і особливі молитви про людей, які трудяться на землі, про позбавлення від стихійних лих, шкідливих тварин.

В умовах екологічних криз і катастроф люди вкрай потребують молитовної підтримки. Представляється важливим видавати існуючі, адаптовані і знову розроблювальні молебні чини з призиванням допомоги Божої на сільськогосподарську діяльність, а також на різні праці, спрямовані на заощадження навколишнього середовища. На додаток до існуючих можуть бути створені богослужбові чини і окремі молитви, що підносяться під час стихійних лих і техногенних катастроф.

3. Екологічне виховання

Руська Православна Церква стверджує, що людина змінює навколишній світ у відповідності зі своїм внутрішнім світом, а тому перетворення природи має починатися з подолання духовної кризи людства.

Реальною альтернативою споживанню є християнський спосіб життя. Православ’я вчить виховувати в людях помірність і помірність у задоволенні життєвих потреб, відповідальність за свої дії, відмова від надмірностей, у тому числі від недбайливого використання продуктів харчування, повага до потреб інших людей, розуміння важливості духовних цінностей для кожної людини.

Прикладом дбайливого і цнотливого ставлення до навколишнього середовища нерідко були православні монастирі, де і відбувалася плідна взаємодія благої волі людської і освячуючої сили Божої, в тому числі в галузі сільськогосподарської діяльності.

Слід заохочувати прилучення священнослужителів до вивчення основ екології як науки та законів функціонування біосфери. Для виховання дітей та молоді в дусі відповідальності за стан природи представляється необхідним цілеспрямовано вводити теми християнської екологічної етики в церковні, а по можливості і в світські програми освіти та виховання, сприяти введенню екологічної тематики в коло науково-педагогічної діяльності вищих духовних навчальних закладів, недільних шкіл , православних дитячих таборів, а також у додаткову духовну освіту і курси перепідготовки. Бажана і організація спеціальних церковних курсів та освітніх програм, що розкривають православне бачення екологічної проблематики для студентської та наукової громадськості, а також регулярні теоретичні та практичні екологічні заняття для дітей і дорослих.

4. Церковна участь в екологічній діяльності

Священнослужителі і миряни закликаються до активної діяльності, спрямованої на захист навколишнього середовища. Ця діяльність в першу чергу повинна бути спрямована на свідоцтво про те, що лише помірність, повага до інших і відповідальність в кожній людині, засновані на свідомому виконанні заповідей Божих, дозволять людству подолати виниклі екологічні проблеми.

Православні віруючі призиваються сприяти розробці та впровадженню технологій і способів управління господарством, орієнтованих на можливо більш дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

Екологічна програма може бути виділена як особливий напрямок єпархіальної та парафіяльної роботи. Тема екології може розглядатися як компонент пастирського, місіонерського, соціального та молодіжного служінь. Великим потенціалом для практичної реалізації православного підходу до екології володіють монастирі та парафії, які включають в життя громади турботу про природу. Розвиток в монастирях і на сільських парафіях екологічно безпечного аграрного виробництва має бути прикладом раціонального природокористування для оточуючих господарств.

5. Співпраця з громадськими, державними та міжнародними інститутами в сфері екології

У працях по захисту природи Руська Православна Церква відкрита до діалогу і співпраці з громадськими, державними та міжнародними інститутами. При цьому Церква наголошує, що питаннями екології не можна маніпулювати, використовуючи цю тему як інструмент у політичній боротьбі і економічній конкуренції, або як спосіб задоволення корисливих інтересів окремих осіб та суспільних груп. У такого роду випадках Церква залишає за собою право утримуватися від співпраці в екологічних і суміжних проектах. Церква також залишає за собою право давати критичну оцінку діям державних властей, міжнародних організацій, громадських та наукових структур, які можуть мати негативний вплив на природу, а через це – на здоров’я і життя людини.

Особливу важливість має діалог Церкви з фахівцями і керівниками, від яких залежить прийняття рішень про стратегію міського, сільськогосподарського, промислового та видобувного розвитку, а також підтримка досліджень в області економії ресурсів, розробки і впровадження екологічно чистих технологій, пошуку альтернативних джерел енергії, збереження средоутворюючих функцій природних систем.

Єпархії, благочиння та парафії можуть підписувати угоди про співпрацю з регіональними та місцевими структурами, діяльність яких спрямована на збереження навколишнього середовища.

В рамках співпраці з державою і суспільством з питань екології Церква відкрита до того, щоб:

брати участь у форумах, конференціях і зустрічах екологічної спрямованості, знайомити всі зацікавлені сторони зі своїм розумінням екологічних проблем і наявним досвідом їх вирішення;

давати оцінку суспільно значущим економічним проектам, що впливають на стан живої природи і навколишнього середовища;

здійснювати спільні проекти з громадськими, державними та міжнародними структурами;

активно розвивати церковну присутність у суспільній і науковій екологічній роботі на міжнародному, національному та регіональному рівнях;

брати участь у розробці, обговоренні та здійсненні інформаційних, освітніх та виховних програм, що мають екологічну складову, а також законів та інших нормативних актів, які зачіпають в тій чи іншій мірі питання екології.

У діалозі з представниками суспільства, держави, міжнародних організацій Руська Православна Церква вважає за обов’язок сприяти зміцненню в людях, які належать до різних соціальних, етнокультурних, вікових і професійних спільнот, почуття солідарної відповідальності за збереження Божого творіння і підтримувати їх труди в цьому напрямку.

 

За матеріалами сайту РПЦ

Патріарх.ua 

Анонсы новостей

Святіший Патріарх Кирил затвердив річний план роботи Синодальної богослужбової комісії на 2021 рік

Святіший Патріарх Кирил затвердив річний план роботи Синодальної богослужбової комісії на 2021 рік

12 листопада 2020 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил затвердив річний план роботи Синодальної богослужбової комісії на 2021 ... подробнее...>>
Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив освячення престолу у кафедральному соборі Борисполя

Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив освячення престолу у кафедральному соборі Борисполя

26 листопада 2020 року, у день пам’яті святителя Іоанна Златоуста, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив освячення престолу ... подробнее...>>
[15] цитат Блаженнішого Митрополита Онуфрія про піст

[15] цитат Блаженнішого Митрополита Онуфрія про піст

28 листопада розпочинається Різдвяний піст. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ підготував добірку думок Предстоятеля про піст, висловлених ним у проповідях та інтерв’ю ... подробнее...>>
Вийшов у світ дев'ятий номер «журналу Московської Патріархії» за 2020 рік

Вийшов у світ дев’ятий номер «журналу Московської Патріархії» за 2020 рік

До читачів звернувся голова редакційної ради «журналу Московської Патріархії» митрополит Волоколамський Іларіон: «Вересневий номер журналу тематично і географічно надзвичайно різноманітний ... подробнее...>>
Предстоятель звершив заупокійні богослужіння у 85-у річницю з дня народження Блаженнішого Митрополита Володимира

Предстоятель звершив заупокійні богослужіння у 85-у річницю з дня народження Блаженнішого Митрополита Володимира

23 листопада 2020 року, у день 85-річчя народження Блаженнішого Митрополита Володимира (Сабодана), ієрархи та духовенство на чолі з Блаженнішим Митрополитом ... подробнее...>>

Послухати молитви

Молитви ранкові


Молитви вечірні


Канони Ісусу Найсолодшому, Пресвятій Богородиці, Ангелу Хранителю


Акафіст Ісусу Сладчайшему


Послідування до Святого Причастя


Подячні молитви по Святому причащання

Посилання

links links links
links links links
links links links

Наші банери:

links links links
Версія для комп'ютерів